Алгоритм дій роботодавця, який планує звільнення працівників за скороченням штату:

- попередити працівника та службу зайнятості про звільнення не менше ніж за два місяці;

- у випадку звільнення держслужбовців, інформувати службу зайнятості необхідно за 30 календарних днів до вивільнення;
 - запропонувати, за наявності, працівникові вакантну посаду;
 - отримати згоду профспілкового органу на звільнення, якщо працівник є членом профспілки;
 - перевірити, чи не має працівник переважного права залишитися на роботі.

Варто зазначити: роботодавець не зможе уникнути необхідності дотримання вказаних вимог, навіть якщо ним буде отримано письмову згоду працівника на звільнення за скороченням штату. Нормами не передбачене подання працівником заяви про згоду на його звільнення за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Така згода не має юридичних наслідків і не звільняє роботодавця від обов’язку попереджати працівника про наступне звільнення за два місяці і від дотримання інших гарантій, які надаються працівникові трудовим законодавством. 

Згідно з статтею 40 Кодексу не допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також в період його перебування у відпустці, за винятком п. 5, ст.40 Кодексу: "нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності".